Твій біль, Україно, дзвони Чорнобиля

 На шкільне подвір’я всіх нас привела і з’єднала трагічна подія . Страшне лихо, що спіткало нашу землю весною 1986 , пам’ятатимемо завжди . Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильовської  трагедії все одно хвилюватиме людей, і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від скривдженої  землі . Проблеми Чорнобиля  -  це біль України ! Саме про це так схвильовано розповідали  учні  6-А класу ,  які разом з вчителем Доковою В.Ю.  підготували повчальну програму з розповідями і віршами  про цю трагедію .

        Так в чому же він – головний урок ? Найголовніше – це відчуття могутності  і безсилля людини,  яке продемонстрував  Чорнобиль. Він застерігає : людино, ти причина, але ти і слідство. А що мучить більш за все : ті розсічені радіацією хромосоми , гени, що вже загинули   -  вони всі вже пішли в майбутнє . Пішли …  Адже за цим признанням відразу піднімається велика відповідальність перед  людьми . Ні … Перед  мільйонами  людей !  Перед  всією планетою – Земля !  І вражаюча людська трагедія !

        Та крім пам’яті  нас об’єднала на цій лінійці  віра і надія . Віра в те , що  Україна вийде із екологічної  і матеріальної  скрути.  А надію на світле  майбутнє найкраще передадуть ці рядки :

 

Україно , в поростах надії ,

Із широкою як степ душею.

В душі сивій , волі молодій

Переймаюсь долею твоєю .

Земле рідна , чорний біль гаси ,

Щедра будь на колос і колосся  .

Усміхнись веселкою з грози ,

Умивайся не слізьми , а росами . 

                  Учениця 8-Б класу

                  Самойленко Аліна