В школі приймали гостей зі Львова, з Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка» на чолі з Оксаною Потимко. Правильно сказати однодумців,наших ідейних натхненників, людей які допомагають нам в навчанні нашої незрячої дівчинки Лізи.Позитив від зустрічі зашкалює. Яке то щастя працювати з таким ЛЮДЬМИ. Приїхало їх всього шестеро,але скільки то емоцій,вражень, думок від спілкування, обговорень. Не передати.....ДЯКУЮ ВАМ,НАШІ ДОРОГІ,... Ви подолавши такий довгий шлях до нашого маленького містечка, подарували щастя багатьом людям. Наша Ліза - великий молодець! Ми це знали, а тепер у неї є ще більше янголів-охоронців.

 

Вся наша команда сьогодні отримала мегапозитивні емоціі від незрячоі дівчики Лізи, іі вчителів Олени Сачковськоі та Ольги Кондратенко, асистента, музичного керівника, директора школи, та й взагалі усього побаченого. Чужі люди які вболівають за дитину , немов за рідну. І дитя віддає сторицею. Нещодавно, слухала "геніальні" доповіді відразу чотирьох академіків на міжнародному освітянському конгресі. А сьогодні майнула думка про те, на скільки глибокою є прірва між відірваними від реалій академіками, внесок яких в сучасну освіту, особисто для мене, досі залишається загадкою і простими сільськими вчительками, які творять неймовірні речі. Фантастика, що може зробити простий учитель з незрячою дитиною у звичайній школі! Серце моє щиро радіє!

Була насичена програма: познайомили наших гостей зі Львова з нашою школою. Вони були в захваті від наших вчителів і майстерен з трудового навчання для дівчат та хлопців, шкільної їдальні, далі семінар-навчання для вчителів району. Думаю, що кожен присутній відкрив для себе багато цікавого і корисного, а головне:нічого не можливого немає. Ось по закінченню семінару,одна наша добре знайома колега сказала, що якби не такий семінар, то вона і не знала б, що в нашій школі є інклюзія. Є така талановита дівчинка і чому ми себе не рекламуємо, не розповідаємо про свої досягнення. Велика подяка команді ресурсного центру зі Львова за теплі щирі відгуки про нашу працю. Крила в нас не виросли, зазнаватись не будемо, як працювали так і працюємо, життя триває. Дорога ще довга і тяжка, планів багато, але дорогу ослить ідучий, а ще коли він не сам, а в команді пані Оксани Потимко,то взагалі все буде ОК!!!!!..Чого і всім бажаємо.....