Главная » 2018 » Февраль » 14 » Хімія й кохання
10:34
Хімія й кохання

Сьогодні день Святого Валентина! Вітаю всіх з цим чудовим днем, світлим, добрим, теплим, наповненим любов'ю!

     

Від філософів до істориків, від поетів до вчених, любов запалювала нашу уяву протягом століть.

Досвід першої закоханості або глибоке почуття любові до дітей, сім’ї і друзям.

                                    

Чому ми закохуємося?

Ми часто асоціюємо любов з серцем, але справжнє чаклунство можна побачити всередині нашого мозку.

Можливо, ви не будете здивовані, дізнавшись, що мозок під час закоханості виглядає так само, як мозок під впливом кокаїну.

Кокаїн знижує поріг сприйняття центрів задоволення.

Це означає, що ви можете отримувати задоволення набагато швидше і простіше.

Ми бачимо ті ж процеси в мозку тих, хто закоханий, але це не кокаїн або любов дарують вам щастя.

Це означає, що все, що ви переживаєте, набагато простіше дістає до ваших центрів задоволення, дозволяючи вам почувати себе добре.

Тому ви не тільки закохуєтесь в людини, але і починаєте романтизувати навколишній вас світ.

Цікаво, що центри болю починають бути менш чутливими, тому і негаразди вас турбують набагато менше. Простіше кажучи – ми любимо бути закоханими!

Так які хімічні процеси це обумовлюють?

Під час поцілунку або навіть просто від споглядання фотографії коханої  людини вивільняються гормони дофамін і серотонін в області вентральної покришки.

Це не тільки породжує почуття , але також мотивацію, прагнення і бажання бути з людиною все більше і більше.

                                    

Бачте, романтична любов – не просто емоція. Це своєрідний завод мотору нашого мозку, що приносить енергію, концентрацію і ентузіазм.

Центри задоволення – це частина нашої системи заохочення – мезолімбічної системи дофаміну.

Якщо стимулювати її під час навчання, то вчитися набагато легше, тому що це приносить задоволення, і сприймається як винагороду.

І ще трішки ХІМІЇ...

Дофамі́н (4-(2-аміноетил)бензол-1,2-діол гідрохлорид) — нейромедіатор, біологічно активна хімічна речовина, яка в мозку люди нипередає емоційну реакцію і дозволяє відчувати задоволення і біль, також нейромедіатор, відповідальний за рух, тому виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність.

                                                       

Дофамін викликає почуття щастя й ейфорії. Також дофамін є одним з головних компонентів біохімічного механізму закоханості — мозок людини, котра закохалася, починає стрімко виробляти дофамін. Підвищення концентрації дофаміну спостерігається під час споживання приємної на смак їжі чи роботи за хорошу винагороду. Вживання речовин, що викликають залежність, чи то алкоголь, нікотин чи то кокаїн, тимчасово збільшує концентрацію дофаміну в мозку. А ось у тих, хто страждає на депресію, його рівень низький. Також нестача дофаміну призводить до скутості рухів, утруднення ходи, обмеженості рухової активності.

Дофамін є життєвонеобхідною речовиною, нестача якої зумовлює погане самопочуття (пригнічений емоційний стан), а також призводить до дуже серйозних розладів руху та м'язової активності (наприклад хвороба Паркінсона).

Серотонін (5–гідрокситриптамін) – нейромедіатор та гормон. Біогенний амін, попередником якого є гідроксильований триптофан (5 – гідрокситріптофан), що підлягає декарбоксилюванню за участю ПАЛФ – залежної декарбоксилази з утворенням біологічного активного аміну.

                                                         

Біологічні функції серотоніну в організмі людини різноманітні. Крім нейромедіаторної дії в спеціальних (серотонінергічних) ділянкахцентральної нервової системи та участі в реалізації складних інтегративних психічних функцій серотонін здійснює регуляторні ефекти щодо діяльності гладких м'язів та, відповідно, функцій серцево–судинної системи, шлунково–кишкового тракту, бронхів, модулює розвиток запальних та алергічних реакцій, процесів згортання крові. У центральній нервовій системі людини серотонін виконує функцію медіатора для спеціальних серотонінергічних нейронів і модулятотора дії інших нейротрансмітерів.

Напевно, багато в чому хіміки й біологи мають рацію. Але,звичайно ж, для виникнення справжньої любові, що триває роками, одних хімічних реакцій замало! Вчені розуміють, що все ще дуже мало знають про те як працює любов!
Але якимось чином, ми всі знаємо це, коли любимо!

 

Категория: (Хімія) - Димченко Марія Олександрівна | Просмотров: 121 | Добавил: mdmasher2012 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar